Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації
Законом України «Про освіту» передбачено, що саме для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються освітні заклади нового типу. Вони покликані відродити й примножити інтелектуальний потенціал України, дати можливість учням здобути знання понад обов’язковий загальноосвітній рівень, розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.
Повноцінна реалізація допрофільного та профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, створення відповідного навчально-методичного забезпечення для кожного напрямку навчання, використання специфічних форм і методів для роботи з учнями з більшою мотивацією до навчання та підвищення професійної компетентності вчителів.
Метою Тернопільського ліцею №21-спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети є здобуття спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття особою комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.
Основна мета навчального закладу – здобуття профільної загальної середньої освіти; здобуття початкової мистецької освіти, що здобувається одночасно з початковою та базовою середньою освітою здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва; здобуття профільної мистецької освіти, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти.
Тернопільський ліцей №21-спеціалізована мистецька школа ім. І. Герети здійснює освітній процес за трьома рівнями повної середньої освіти:
I рівень – початкова освіта та початкова мистецька освіта тривалістю 4 роки;
II рівень – базова середня освіта та початкова мистецька освіта тривалістю 5 років;
III рівень – профільна середня освіта та профільна мистецька освіта тривалістю 2 роки.
Повна загальна середня освіта Тернопільського ліцею №21-спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети надає три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:
- початкова загальна освіта тривалістю чотири роки та початкова мистецька освіта;
- базова загальна середня освіта тривалістю п’ять років та початкова мистецька освіта;
- профільна середня та мистецька освіта тривалістю три роки.
Осовними засобами реалізації призначення Тернопільського ліцею №21- спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети є обов’язкове виконання змісту загальноосвітніх програм та програм художньо-естетичних предметів для класів мистецького профілю.
Тернопільський ліцей №21-спеціалізована мистецька школа ім. І. Герети є учасником експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.11.2018 № 1304 «Про проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування мистецького середовища в закладі загальної середньої освіти у грудні 2018 – жовтні 2023 роках.
Мета проведення експерименту – розроблення та експериментальна перевірка ефективності моделі формування мистецького середовища у закладі загальної середньої освіти, спрямованого на особистісний розвиток учнів.
Виходячи із вищевикладеного, головними завданнями навчального закладу є:
– створити якісно нові умови для виконання Закону України «Про освіту», реалізації Концепції Нової української школи, формування освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до ризику та інновацій;
– створити умови для громадянсько-патріотичного, духовного, творчого розвитку особистості;
– створити умови для здійснення допрофільного та профільного навчання;
– в освітньому процесі впроваджувати інновації, використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології;
– створити умови для безперервної самоосвіти педагогів;
– створити сприятливі умови для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді;
– створювати умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами;
– виховувати свідоме ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, сприяти формуванню засад здорового способу життя, збереженню і зміцненню фізичного здоров’я учнів;
– формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, сприяти розвитку емоційної сфери та естетичної свідомості, виховуванню загальнокультурної та художньої компетентностей, здатності до самореалізації, потреби в самовдосконаленні;
– створити сучасну матеріально-технічну базу закладу, забезпечити комп’ютеризацію освітнього процесу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень в цілому;
– забезпечити взаємодію навчального закладу з соціальними інститутами, державними установами, громадськими організаціями та об’єднаннями, мистецькими спілками та закладами мистецького спрямування.
Розділ 2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
– вільне володіння державною мовою;
– здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
– математична компетентність;
– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
– інноваційність;
– екологічна компетентність;
– інформаційно-комунікаційна компетентність;
– навчання впродовж життя;
– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
– культурна компетентність;
– підприємливість та фінансова грамотність;
– інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
| № | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1. | Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами. | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень;уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета;
поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем. |
| 2. | Спілкування іноземними мовами. | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3. | Математична компетентність. | Уміння: оперувати текстовою та числовоюінформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації. |
| 4. | Основні компетентності у природничих науках і технологіях. | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають удовкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій; усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу. |
| 5. | Інформаційно-цифрова компетентність. | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів. |
| 6. | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності,відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії. |
| 7. | Ініціативність і підприємливість. | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєвіпроблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати
оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі). |
| 8. | Соціальна і громадянська компетентності. | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне
ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9. | Обізнаність і самовираження у сфері культури. | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до
культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва. |
| 10. | Екологічна грамотність і здорове життя. | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого
предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
Навчальний заклад продукує розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування компетентностей, необхідних для успішної самореалізації кожного учня у суспільстві, збагатить її фізичне і духовне здоров’я.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.
Розділ 3. Навчальний план та його обгрунтування
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін складає:
- для учнів 1-х класів Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети 805 годин/навчальний рік;
- для учнів 2-4-х класів Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів –910 годин/навчальний рік;
- для учнів 5-9-х класів Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів –1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік;
- для учнів 10-11-х класів Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи ім. І. Герети (далі – навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчання учнів 1-х класів побудовано на підставі Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання за Типовою освітньою програмою для 1–2-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268. Відповідно до нього здійснюється часткова інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується.
Мовно-літературна освітня галузь у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Навчання грамоти», «Іноземна мова (англійська)». Математична освітня галузь реалізується предметом «Математика». Природнича, соціальна і здоров’я збережувальна, громадянська та історична освітні галузі реалізуються інтегрованим предметом «Я досліджую світ». Фізкультурна освітня галузь реалізується через предмети «Фізична культура», «Хореографія», «Ритміка» (у класах з поглибленим вивченням предметів мистецького циклу). Мистецька освітня галузь реалізується через предмети художньо-естетичного циклу: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»; «Основи театральної грамоти» (у класах з поглибленим вивченням предметів мистецького циклу).
Навчання учнів 2-4-х класів відбувається за варіантом навчальних планів спеціалізованих шкіл з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного профілю (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407, таблиці 1,6).
Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова (англійська)». Освітня галузь «Математика» реалізується предметом «Математика». Освітня галузь «Природознавство» реалізуються предметом «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Ритміка». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими художньо-естетичними предметами в класах з поглибленим вивченням предметів музичного профілю: «Музична грамота, сольфеджіо», «Хоровий спів», «Музичний інструмент», «Образотворче мистецтво».
Навчання учнів 5-9-х класів відбувається за варіантом навчальних планів спеціалізованих шкіл з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів мистецького циклу (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиці 1, 6, 7). Варіативна складова навчального плану використовується на:
– підсилення предметів інваріантної складової (з варіативної складової у 5-7 класах художнього профілю додано по 1 год. малюнку на розширення предмета; у 5,6 і 8 класах художнього профілю додано по 1 год. живопису та у 7 класі художнього профілю 0,5 год. живопису на розширення предмета; у 5 і 8 класах художнього профілю додано по 1 год. та 0,5 год. композиції на розширення предмета; у 5 класі музичного профілю додано по 1 годині музичної грамоти та у 7 класі по 0.5 годин на розширення предмета; 5 класі музичного профілю додано по 1 годині музичної літератури на розширення предмета; у 5 і 6 класах хореографічного профілю додано по 1 годині класичного танцю та у 7 класі по 0,5 год на розширення предмета; у 5 і 6 класах хореографічного профілю додано по 1 годині народно-сценічного танцю на розширення предмета; у 9 класі додано 0,5 годин курсу за вибором «Захисник України».
– запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію.
Навчання учнів 10-х класів (філологічного профілю та з поглибленим вивченням предметів художнього циклу) відбувається за навчальним планом для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, який містить такі базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни» (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, таблиця 2).
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Технології».
З варіативної складової у 10 класі з поглибленим вивченням предметів художнього циклу додано наступні предмети: англійська мова – 1 год., малюнок – 1,5 год., живопис – 3 год., композиція – 1,5 год., кольорознавство – 0,5 год., у 10 класі філологічного профілю, де поглиблено вивчається українська мова та література, додано 1 год. англійської мови.
Навчання учнів 11-х класів відбувається відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня з вивченням двох іноземних мов (наказ МОН України від 20.04. 2018 №406, додаток 14, складений за таблицею 3) і Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня з поглибленим вивченням предметів хореографічного циклу (наказ міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №406, таблиця 22) та освітньої програми, складеної на основі типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), затверджених наказом міністерства культури України від 11 серпня 2015 року № 588.
Години варіативної складової передбачаються на:
– збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
– упровадження курсів за вибором: «Народно-сценічний танець», «Хореографія народних свят та обрядів», «Композиція танцю», «Живопис», «Комп’ютерна графіка» (у класі з поглибленим вивченням предметів хореографічного та художнього циклів).
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Вивчення профільних предметів відбувається за груповою та індивідуальною формами. Групи формуються з учнів одного класу.
При вивченні мистецьких предметів у 1–11-х класах відбувається поділ класу на групи різного профілю відповідно до до наказу Міністерства культури України від 11.08.2015 № 588 «Про затвердження Типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)», з метою забезпечення організації навчання учнів одного класу на різних профілях.
Вивчення профільних предметів відбувається за груповою та індивідуальною формами. Групи можуть формуватися як з учнів одного класу, так і з учнів різних класів у паралелі.
Розділ 4. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у
ньому педагогічних технологій
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Учні, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової та профільної середньої освіти за інших умов.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
– формування компетентностей;
– розвитку компетентностей;
– перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
– корекції основних компетентностей;
– комбінований урок та ін.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
Розділ 5. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
– кадрове забезпечення освітньої діяльності;
– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
– якість проведення навчальних занять;
– моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
– оновлення методичної бази освітньої діяльності;
– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Розділ 6. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Перелік навчальних программ
Нової української школи для учнів 1-х класів
(затверджені рішенням Колегії МОН України, від 22.02.2018 року)
| № | Назва навчальної програми |
| 1 | Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти під керівництвом О. Я. Савченко.Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р. Б. Шияна. |
Перелік навчальних програм для учнів 2-4-х класів
(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
Перелік навчальних програм для учнів 5-9-х класів
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
| № | Назва навчальної програми |
| 1. | Українська мова |
| 2. | Українська література |
| 3. | Біологія |
| 4. | Всесвітня історія |
| 5. | Географія |
| 6. | Зарубіжна література |
| 7. | Інформатика |
| 8. | Історія України |
| 9. | Математика |
| 10. | Основи здоров’я |
| 11. | Природознавство |
| 12. | Трудове навчання |
| 13. | Фізика |
| 14. | Фізична культура |
| 15. | Хімія |
| 16. | Іноземні мови |
Перелік навчальних програм для учнів 10-х класів
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)
| №п/п | Назва навчальної програми | Рівень вивчення |
| 1. | Українська мова | Рівень стандарту, профільний рівень |
| 2. | Біологія і екологія | Рівень стандарту |
| 3. | Всесвітня історія | Рівень стандарту |
| 4. | Географія | Рівень стандарту |
| 5. | Громадянська освіта (інтегрований курс) | Рівень стандарту |
| 6. | Зарубіжна література | Рівень стандарту |
| 7. | Захист Вітчизни | Рівень стандарту |
| 8. | Інформатика | Рівень стандарту |
| 9. | Історія України | Рівень стандарту |
| 10. | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | Рівень стандарту |
| 11. | Технології | Рівень стандарту |
| 12. | Українська література | Рівень стандарту, профільний рівень |
| 13. | Фізика і астрономія | Рівень стандарту |
| 14. | Фізична культура | Рівень стандарту |
| 15. | Хімія | Рівень стандарту |
| 16. | Іноземні мови | Рівень стандарту |
Перелік навчальних програм для учнів 11-х класів
(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
Дана Освітня програма створена на 2018-2019 навчальний рік відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», відповідно до наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», складається на основі навчальних планів, які подані у наступних документах:
- для учнів 1-х класів відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом МОНУ від 21.03.2018 № 268;
- для учнів 2-4 класів відповідно додатків №1,4 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОНУ від 20.04.2018 №407;
- для учнів 5-9-х класів відповідно таблиць №1,3,8 до наказу МОНУ від 20.04.2018 №405;
- для 10-х класів відповідно таблиці №2 до наказу МОНУ від 20.04.2018 №408;
- для 11-го класу відповідно таблиці № 17 до наказу МОНУ від 20.04.2018 №406 .