Концепція діяльності

Додаток

до рішення міської ради

від 15.06.2018р.  №7/25/38

Концепція забезпечення  розвитку
Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області на 2018-2023 роки

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Головна мета реформи Нової української школи – створити школу, у якій буде приємно навчатись і, яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті. Тому сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії та практиці навчання й виховання учнів.

Законом України «Про освіту» передбачено, що саме для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються освітні заклади нового типу. Вони покликані відродити й примножити інтелектуальний потенціал України, дати можливість учням здобути знання понад обов’язковий загальноосвітній рівень, розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Повноцінна реалізація допрофільного та профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, створення відповідного навчально-методичного забезпечення для кожного напрямку навчання, використання специфічних форм і методів для роботи з учнями з більшою мотивацією до навчання та підвищення професійної компетентності вчителів.

Концепція забезпечення діяльності та розвитку Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря  Герети  ґрунтується на положеннях міжнародних правових актів та чинного українського законодавства:

Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,

«Про сприяння соціального становлення та розвитку молоді в Україні», Державного стандарту базової та повної середньої освіти, Державного стандарту початкової освіти. У  ній враховано ідеї та підходи Рекомендацій Європарламенту та Ради ЄС «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя», Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Нової української школи,  наказів Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України.

Актуальність :
Відповідно до Закону України «Про освіту»   від 05.09.2017 року № 2145-VIII, освіта є основою інтелектуального,  духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями.
Місія школи: розвиток особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, шляхом формування компетентностей, які необхідні для успішної самореалізації відповідно викликам часу.
Необхідність розробки концепції забезпечення діяльності та розвитку навчального закладу випливає із зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на освітній процес.
Зовнішні фактори:
– створення конкурентно-спроможних умов між навчальними закладами міста та області щодо залучення учнів до школи;
– споживче ставлення батьків учнів до процесу навчання та виховання дітей та бажання перекласти відповідальність за освіту дітей на навчальний заклад;
– задоволення запитів громадськості щодо результативності навчання та виховання учнів.
Внутрішні фактори:
– оновлення змісту освіти через створення інноваційного інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу;
– підвищення якості освіти через зростання професіоналізму вчителя;
– морально-духовне становлення учнів у процесі громадянського, національно-патріотичного виховання в освітньому просторі.
Враховуючи зовнішні та внутрішні фактори, потрібно:
– впроваджувати інноваційні технології в освітній процес;
– розвивати профільну освіту;
– створювати модель школи, яка сприяє всебічному розвитку учнів, формування їх творчих здібностей, створення умов для самореалізації особистості, її прагнення до успіху;
– створювати ефективну модель роботи з обдарованими учнями;
– здійснювати виховну роботу, спрямовану на розвиток свідомого громадянина, патріота України.

Стратегічна мета діяльності навчального закладу: здобуття спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття особою комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.

Основна мета навчального закладу:

-здобуття  профільної  середньої  освіти.

– здобуття початкової мистецької освіти, що здобувається одночасно з початковою та базовою середньою освітою  здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;

– здобуття профільної мистецької освіти, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти.

Головними завданнями навчального закладу є:
– створити якісно нові умови для виконання Закону України «Про освіту», реалізації  Концепції  Нової  української  школи, формування освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до ризику та інновацій;

– створити  умови для громадянсько-патріотичного, духовного, творчого розвитку особистості;

– створити умови для здійснення допрофільного та профільного навчання;
– в освітньому процесі впроваджувати  інновації,  використовувати  сучасні інформаційно-комунікаційні технології;

– створити умови для  безперервної самоосвіти педагогів;

– створити сприятливі умови для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді;
– створювати умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами;
– виховувати свідоме ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, сприяти формуванню засад здорового способу життя, збереженню і зміцненню фізичного здоров’я учнів;

– формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, сприяти розвитку емоційної сфери та естетичної свідомості, виховуванню загальнокультурної  та художньої  компетентностей,  здатності до самореалізації, потреби в  самовдосконаленні;

– створити сучасну матеріально-технічну базу закладу, забезпечити комп’ютеризацію освітнього процесу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень в цілому;

-забезпечити взаємодію навчального закладу з соціальними інститутами, державними установами, громадськими організаціями та об’єднаннями, мистецькими спілками та закладами мистецького спрямування.
Очікувані  результати:

– розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування компетентностей необхідних для успішної самореалізації кожного учня у суспільстві, збагатить її фізичне і духовне здоров’я;
– створення позитивного іміджу школи та підвищення престижу навчального закладу в місті Тернополі;
– забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної, якісної освіти відповідно до вимог суспільства;
– підвищення рівня навчальних досягнень учнів;
– підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів;
– зростання творчої активності педагогів, ефективне використання в освітньому процесі  інноваційних педагогічних технологій;

– створення інтегрованого різнопрофільного освітнього середовища;
– виявлення творчо обдарованої учнівської молоді.
Показники ефективності:
– збільшення кількості учнів у навчальному закладі;
– покращення якісних показників ЗНО, ДПА, результатів предметних олімпіад, мистецьких конкурсів;
– зростання позитивного іміджу та конкурентоздатності навчального закладу.
Основні принципи діяльності навчального закладу:

• демократизація у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень; розвиток громадських спілок та об’єднань;
• гуманізація стосунків між усіма учасниками освітнього процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації учнів та педагогів; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов для реалізації цілей освітнього закладу;
• особистісно-зорієнтований підхід: розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самореалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні;
• модернізація: інтенсивне використання інформаційно-комунікаційних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет;
• диференціація і мобільність: створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору, мобільне реагування на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів;
• забезпечення практичної спрямованості освіти: орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у освітньому просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення;
• варіативність забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація освітнього процесу;
• науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
• наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; діючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;
• полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури; процесі
• інтегрованість передбачає, що в освітньому процесі реалізуються міжпредметні зв’язки з предметів загальноосвітнього та мистецького циклів;
• перспективність забезпечення випередження в  в освітньому процесі відповідно до сучасних потреб суспільства.

Реалізація даної концепції буде здійснюватись у процесі:

• освітньої діяльності;
• позаурочної та позакласної діяльності;
• роботи органів учнівського самоврядування;
• тісної взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами,  творчими спілками мистецького  спрямування.

Етапи реалізації концепції:

1. Мотиваційно-аналітичний:
   – анкетування вчителів «Чи готові ви до змін?»;
   -засідання педагогічної ради з питань розвитку закладу;
   Концептуальний:
   – організація методичної роботи;
   – професійний розвиток педагогічних кадрів, сприяння професійному зростанню молодих учителів, спонукання до творчої діяльності.
2. Організаційний:
   – створення освітнього середовища, що стимулює до успіху;
   – організація індивідуальної інноваційної діяльності педагогів, їх участь у виїзних семінарах, тренінгах, проектах;
   – визначення рівня професійної компетентності вчителя, рівня його готовності до роботи в режимі розвитку;
   – консультування вчителів, батьків, учнів з актуальних питань розвитку закладу;
   – покращення інфраструктури закладу;
   – управління розвитком закладу.
   Практичний:
   – формування стратегії і тактики управлінських дій, спрямованих на розвиток закладу;
   – підвищення рівня кваліфікації педагогічних кадрів шляхом курсової підготовки, творчих відряджень, забезпечення необхідною педагогічною літературою;
   – корекція стратегії розвитку закладу (створення класів суспільно-гуманітарного, філологічного та мистецького профілів);
   – стимулювання праці вчителів (моральне та матеріальне заохочення за участь у міських та обласних семінарах, конкурсах), учнів (за перемогу у ІІ-ІІІ етапах Всеукраїнських учнівських олімпіадах, фестивалях, конкурсах).
   4.Підсумково – корекційний:
   – формування внутрішнього і зовнішнього сприятливого іміджу закладу;

– створення закладу, пізнаваного на ринку освітніх послуг;
– прогнозування проміжних і кінцевих результатів розвитку закладу;
– організація і проведення науково-методичних семінарів, конференцій, висвітлення у ЗМІ;
– створення корпоративного духу, єднання учнівського, батьківського та педагогічного колективів.

Структура закладу:

• 1-4 початкові класи,
• 5-9 класи з допрофільною підготовкою,
• 10-11 (12) ліцейні класи .

                                                                             Зміст та мета профільного навчання
Мета профільного навчання: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття  профільної  середньої освіти ; гарантування неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основними завданнями профільного навчання є:
– створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи у процесі їхньої освітньої підготовки;
– забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення учнів, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;
– формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетентностей  учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
– фуркації ( розподілі учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
– варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально – методичного забезпечення);
– наступності та неперервності ( між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
– гнучкості ( змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного забезпечення через використання нових комп`ютерних можливостей, електронних підручників та авторських програм);
– діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на філологічний, суспільно-гуманітарний, мистецький профіль навчання).

Ідеальна модель сучасного вчителя
Сучасний вчитель – це професіонал, який знаходиться у постійному творчому пошуку. Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Учитель сучасного закладу освіти повинен не лише давати знання, а й формувати духовно інтелектуальну творчу особистість, адаптовану до сучасних вимог, різнобічно розвинену, соціально зрілу, яка успішно засвоює ціннісний досвід поколінь, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування.
Головними технологіями формування сучасного конкурентоспроможного вчителя є :
– технологія саморозвитку , самовдосконалення, самореалізації, підвищення професійно-фахового та індивідуально- особистісного рівня впродовж всієї педагогічної діяльності та всього життя ;
– технологія методичної мобільності і оновленого способу мислення;
– технологія системного застосування компетентнісних , особистісно зорієнтованих знань, умінь та навичок в освітньому  процесі ;
– технологія інноваційності та вміння адаптуватися у сучасному освітньому просторі;
– технологія критичного мислення;
-технологія формування системи цінностей з урахуванням особистих запитів , норм ситуації та естетичних уподобань для формування духовно-ціннісних орієнтацій учнів.
Сучасний вчитель  – це особистість, яка є дослідником, творцем  нових знань, наставником  успішного життя майбутніх поколінь.
Ідеальна модель сучасного випускника
Сучасний випускник – це спостережливий, креативний, творчий, інтелектуально зрілий, самостійний у виборі дій та рішень учень, який ставить перед собою чіткі цілі, вміє аргументувати та доводити свої судження, має критичне мислення. Сучасний учень бере активну участь у громадському житті школи, працює над розвитком своїх творчих та лідерських здібностей.
Основні орієнтири особистості випускника:
– відповідальний: має високий рівень самосвідомості та самодисципліни, поважає себе та оточуючих, здатний нести відповідальність за свої дії;
– гуманний: проявляє милосердя, доброту, співпереживання;
– духовний: має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, спілкуванні, відчутті прекрасного;
– творчий: наділений здібностями, знаннями, вміннями та навичками;
– практичний: знає основи комп’ютерної грамотності, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає  Конституцію й закони України, є прихильником здорового способу життя.
Якісні характеристики сучасного випускника: здатний усвідомити свою індивідуальність, професійно зорієнтований, має соціальні та моральні переконання, сформований громадянський світогляд, морально зрілий і готовий до самовизначення.

Основні заходи щодо забезпечення виконання Концепції

Міський голова                                                                                                                                                                 С.В.Надал